У Києві відбувся круглий стіл, присвячений удосконаленню методики моніторингу судових процесів як важливого інструменту забезпечення дотримання прав людини та стандартів справедливого судочинства.

‍

Організатором заходу виступив Інформаційно-аналітичний центр Міжнародного товариства прав людини (IAC ISHR) у межах проєкту Міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

‍

До обговорення долучилися представники судової системи, адвокатури, академічної спільноти та Офісу Омбудсмена.

‍

Моніторинг як стандарт правосуддя

‍

Учасники заходу наголосили, що моніторинг судових процесів має значення не лише як інструмент фіксації можливих порушень, але й як механізм оцінки відповідності судового розгляду стандартам, визначеним:

- статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- практикою Європейського суду з прав людини.

‍

У центрі дискусії були питання:

- мети та завдань судового моніторингу;

- алгоритму дій спостерігачів;

- структури та змісту аналітичних звітів;

- ефективних способів реагування на виявлені порушення.

‍

‍

Роль молодих правників у судовому моніторингу

‍

Особливу увагу приділено підготовці нових спостерігачів та формуванню практичних навичок судового моніторингу серед студентів і молодих юристів.

‍

Керуючий партнер АО «KAIZEN», Голова Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen Ігор Андрєєв підкреслив, що розвиток цього напряму потребує системного підходу, зокрема:

- створення освітніх програм;

- впровадження практикоорієнтованого навчання;

- залучення молодих правників до реальних процесів спостереження.

‍

На його переконання, участь у таких ініціативах сприяє формуванню правничої культури, заснованої на:

- повазі до прав людини;

- принципах верховенства права;

- стандартах справедливого судочинства.

‍

‍

Значення для правової системи

Розвиток інституту судового моніторингу є важливим елементом зміцнення довіри до судової влади та забезпечення прозорості правосуддя.

‍

Такі ініціативи формують підґрунтя для:

- підвищення якості судового розгляду;

- розвитку професійної відповідальності учасників процесу;

- виховання нового покоління правників із високими стандартами етики та професіоналізму.

‍